Олія чайного дерева

Олія чайного дерева — ефірна олія, для виробництва якої використовують свіже листя чайного дерева або мелалеуки. Мелалеука (Melaleuka alternifolia) росте в тропіках й біологічно не пов'язана з Камелією китайською, листя якої є сировиною для популярного напою. Рослина відноситься до сімейства Миртових, а її найближчий родич — евкаліпт. Аборигени територій, де вона вільно зростає, використовували листя для компресів, цілющих напоїв, лікування шкірних захворювань, укусів комах та змій. У світі про олію чайного дерева дізналися у 1920 році, коли хімік Артур Пенфолд у науковій праці описав її антибактеріальні властивості. І вже за 20 років, під час Другої світової війни, вона була обов'язковим компонентом солдатських аптечок.

Ефірна олія чайного дерева - склад

У складі ефірної олії чайного дерева налічують більше сотні терпенів та їхніх похідних — терпинен, терпиніол, цинеол, пинен та ін. Ці біологічно активні речовини роблять її антисептичною: проникають у клітини вірусів та бактерій, руйнуючи їх зсередини. Сировиною для виробництва служить свіже листя рослини. Його переганяють з водяною парою, відокремлюючи цінний дистилят.

Властивості

Ефірна олія чайного дерева:

●      одночасно антисептик, противірусний, антибактеріальний та протигрибковий засіб;

●      також пов'язує токсини, прискорює потовиділення, прискорює відхаркування та знімає запалення;

●      підтримує імунітет, збільшуючи активність лейкоцитів;

●      знімає запалення під час захворювань сечостатевої системи;

●      ефективна при гінекологічних захворюваннях;

●      підтримує травлення, позбавляє від блювання, симптомів отруєння;

●      знімає біль від артриту;

●      освіжає дихання, знімає бактеріальний наліт у ротовій порожнині;

●      стимулює роботу мозку у процесах запам'ятовування інформації, утримання уваги, освоєння нових навичок.

Застосування

Перед використанням олію чайного дерева розчиняють у базовій основі. Сумішшю можна змащувати шкірні ушкодження, обробляти слизову оболонку носа, робити масляні полоскання горла. Вона підходить для інгаляцій – 2 краплі на 0,5 л гарячої води. І для ванн – 3-4 краплі необхідно змішати з емульгатором (сіль, мед).

Запобіжні заходи

●      не приймати внутрішньо;

●      уникати потрапляння на слизові оболонки;

●      не наносити перед виходом надвір